5.1 Церква та релігія

• 5.1.1 Приналежність до польської Кам'янець-Подільської єпархії 1814-1848 рр.
• 5.1.2 Приналежність до Тираспольської єпархії 1848-1921 рр.
• 5.1.3 Приналежність до Ясської єпархії 1921 -1940 *
• 5.1.4 Життя парафії в Красній в останні десятиліття

Церква і релігія з самого початку відігравали важливу роль для бессарабських німців. Вони також мали високий статус серед мешканців Красної. Церква

• була орієнтиром у важкі перші роки життя колоністів,
• значною мірою формувала повсякденне життя колоністів,
• мала одним з основних напрямків своєї діяльності розвиток і формування шкільної системи в колонії аж до революції 1917 року,
• відігравало вирішальну роль у збереженні та практичному застосуванні звичаїв і традицій, що культивувалися німецькими колоністами.

Правила, викладені у відозві від листопада 1813 року (формулювання див. параграф. 10 Документи, доповіді, факти) діяли до 1917 р. Це була єдина прерогатива, що залишилася чинною з царської грамоти 1813 р. від 1813 року залишалася чинною.

У німецьких поселеннях Бессарабії були організовані такі церкви

• 13 парафій і три парафії протестантсько-лютеранської конфесії,
• римо-католицький церковний округ, який спочатку складався лише з однієї католицької колонії - Красна. Пізніше до нього увійшли чотири села (Балмас, Емментал, Красна, Ларга).
• Окрім цих німецьких колоній, існували й ненімецькі католицькі громади. У документі від 1840 року перераховані наступні католицькі парафії в Бессарабії: Хотин, Бєльці, Кишинів, Бендери, Сороки, Аккерман (Цетатея-Альба), Красна, Ізмаїл.

Церковну історію Красної можна поділити на три періоди: 1814-1848, 1848-1921, 1921-1940.